Марія НІКОРИЧ: “Миру нам усім і Божої благодаті”


Напередодні храмового свята наш кореспондент поспілкувалась з мером Новоселиці Марією Нікорич


– Коли ви комусь уперше розповідаєте про Новоселицю, якою її описуєте?
– По-перше, мені приємно сказати, що це – місто гарних, хороших людей, які своєю працею досягли того, що ми маємо на сьогодні. Це – місто людей різних національностей, які завжди знаходять спільну мову. У всьому. На жаль, мені доводиться говорити, що Новоселиця – місто втраченого промислового потенціалу. Згадайте, скільки у нас було підприємств, скільки людей на них працювало. Разом з тим сьогодні це – місто, де розвивається підприємництво. Працюючи на себе, новосельчани діляться своїми досягненнями з містом, в якому живемо. До того ж у непрості часи кризи нам вдалось відкрити “Агрохолдинг”, працюють “М’ясо Буковини”, “Грін Рей”.
– Як би ви одним словом охарактеризували новосельчан?
– Працелюбні.
– Готуючи цей номер, ми в редакції гортали книгу “Новоселиця”. Нас зацікавили чорно-білі фото з минулого Новоселиці і ми вирішили зафіксувати на камеру ті ж вулиці, будівлі, але вже сьогоднішні. Що з цього вийшло, можна побачити на перших сторінках “Слова правди” і його дубляжного блоку. А ще – цікаво було б зазирнути у майбутнє: яким буде наш райцентр через п’ять, десять, двадцять років? Ви яким собі його уявляєте?
– Розвиненим, красивим, благоустроєним, таким, що відповідає вимогам часу. Мрію, щоб Новоселиця мала економічну базу для вирішення соціальних питань своїх жителів. Дуже важливо, щоб були робочі місця для новосельчан, адже зайнятість, можливість самореалізуватись – дуже важливі для кожної людини. У Новоселиці майбутнього діти обов’язково одержуватимуть гарну освіту. А головне – громада міста буде згуртованою, небайдужою до того, що відбувається в нашому спільному домі.
– А нині громада бере участь в управлінні містом?
– Аякже. У першу чергу, через своїх обранців – депутатів міської ради. Але не тільки. У кожному мікрорайоні Новоселиці, на кожній вулиці, у багатоквартирному будинку знайдеться хтось, кому болить не тільки своє, а й те, що відбувається на його вулиці, в під’їзді... Вони приходять з цим до міської ради.
– Їх ідеї знаходять своє практичне відображення?
– Так. Пригадуєте річницю вшанування героїв Небесної Сотні? Той вечір-реквієм ми провели, так би мовити, за сценарієм новосельчан – як депутатів міськради, так і небайдужих жителів міста.
– А як, до речі, щодо пам’ятника Небесній Сотні?
– Він обов’язково буде. На офіційному сайті міської ради ми оприлюднили ескізи майбутнього пам’ятника, запросили новосельчан до їх обговорення. В бюджеті запланували фінансування на його спорудження. Щоправда, то лише частина коштів, сподіваюсь, вірніше, вірю, що новосельчани (знову ж таки небайдужі) долучаться.
– Ви згадали про офіційний сайт міської ради. Нині модним (і, мабуть, у першу чергу, зручним) є спілкування через соціальні мережі. Ви не практикуєте такий зв’язок з містянами?
– На офіційному сайті міської ради працює онлайн-приймальня, куди кожен, хто вважає за потрібне, може надіслати пропозицію, висловити своє зауваження чи, врешті-решт, поскаржитись. Правда, повідомлень нам поки що залишають мало. Все-таки у нас домінує традиційний характер спілкування. Люди приходять до міської ради. А я за ці роки, що працюю на посаді міського голови, знаю кожен куточок нашого міста, кожну вулицю і кожного жителя. Цього «живого» спілкування жоден онлайн не замінить. Хоча ідеєю зареєструватись в соціальних мережах обов’язково скористаюсь.
– Ми вже знаємо про мрії міської голови, а що в найближчих планах?
– Необхідно нарешті здати в експлуатацію Новоселицьку гімназію. Хочемо зробити все для того, щоб “ожив” міський парк, щоб дітям у ньому було комфортно. Та й дорослим теж. Будемо і надалі асфальтовувати вулиці райцентру, складно, не так швидко як хотілося б, але просуваємо цю справу.
– На кого в своїй роботі опирається міська голова?
– В моїй практиці ще не було випадку, аби я звернулась по допомогу, і хтось мені відмовив. Вірніше, не мені, а місту. Не стану називати прізвищ, боюсь когось пропустити. Усі, хто живе і працює в місті, підставляють своє плече для того, щоб зробити Новоселицю кращою, комфортнішою. Завжди відчувала і відчуваю підтримку районної влади. І містян, за що їм щиро вдячна.
– Нині, звичайно, не час для святкувань. Та все-таки 6 травня у Новоселиці храм. Як його відзначатимуть?
– Маєте рацію, не до святкувань нині. Усе буде скромно. Як і щороку, для найменшеньких новосельчан та їх гостей-ровесників працюватимуть атракціони. О 15.00 в районному будинку культури плануємо урочисті збори. А о 16.00 – також в будинку культури – відбудеться благодійний концерт. З Києва приїздять молоді співачки – Зоряна і Еліен Мак. Еліен Мак – псевдонім нашої землячки Анни Макаренко, яка навчалася в Новоселицькій гімназії, а зараз живе в столиці. Вхід до концертної зали буде вільним, а кошти, які глядачі зможуть пожертвувати, передамо для потреб АТО.
– Що б ви побажали містянам?
– У першу чергу, миру – усім нам, усій країні. Здоров’я. Щоб у кожній домівці був хліб на столі, і до хліба. Божої благодаті нашому місту і кожному його жителю. Хай здійснюються мрії. І хай народжуються нові – бо доки людина мріє, доти вона живе.

 

Ганна ВАКАРЧУК,
фото Андрія РОМАНЦОВА