РИНГАЦЬКІЙ АМБУЛАТОРІЇ ПОТРІБЕН ЛІКАР

01.12.2017 12:30

В сільській раді запевняють, навіть житло готові надати фахівцеві, який зважиться працювати в Рингачі
У Рингачі, судячи з усього, скоро справлятимуть новосілля. Половину другого поверху адмінприміщення тут віддали під амбулаторію сімейної медицини. Сільська рада виділила на ремонт 300 тисяч гривень і сьогодні у кожному з кабінетів колишнього правління колишнього колгоспу – сучасний ремонт. За словами заступника голови районної ради Ольги Цуркан, це – приклад, вартий наслідування: «такі будівлі мають бути збережені у власності громади, і використовувати їх треба також на користь громаді, під бібліотеки, амбулаторії, поштові відділення. Це – ті установи, які роблять село «живим». І для тих, хто там працює, і хто звертається туди за послугами, необхідно створити відповідні умови. Рингачани – молодці, вчасно зорієнтувались».
Переїздити амбулаторія може хоч сьогодні, але зроблять це вже після вирішення «газового питання» в медицині, зазначає Рингацький сільський голова Василь Андронюк. І додає: тепер ще лікаря, який би зголосився працювати в Рингачі, знайти. Нині тут працює один лікар на два села – Рингач і Строїнці, фактично три – бо ще й шишківчани можуть десь колись звернутись. І живе цей сімейний лікар… у Чернівцях. Тобто станься щось уночі, пізно ввечорі – допомоги чекати нізвідки. Ніби й не таке віддалене від райцентру село – всього дванадцять кілометрів, але відчувається, що воно не по центральній трасі. Та хіба винні люди, що так розпорядилась доля?
В’ячеслав Бежан, головний лікар Центру ПМСД, розповідає, що буквально недавно пропонував посаду завідуючого амбулаторією в Рингачі молодому фахівцеві. Той поїхав у Рингач і – вернувся з відмовою, погодився на роль підлеглого, але в іншому, ближчому до Новоселиці села.
Можливо, пропозиція сільської влади Рингача видасться комусь з молодих лікарів привабливою. На одному поверсі з амбулаторією поремонтували приміщення, яке можна обладнати під однокімнатну квартиру. Як у давнину, коли земські лікарі жили при лікарнях і були готові прийти на допомогу вдень чи вночі.
Чи знайдуться сьогодні, коли в нашому житті переважає матеріальне, романтики, які зголосилися  б на таке? Важко сказати. Я б погодилась. Ви знаєте, який чудовий краєвид відкривається з вікон другого поверху?! Все-таки непоганий був задум тут побудувати це приміщення. Та й з кар’єрним ростом у тих, хто працював у цих стінах, все гаразд.
Анна ЛЕОНТІЄВА,
фото Анни  Войтової

Назад