«ПРОСВІТА»: КОЛИСЬ І СЬОГОДНІ

02.06.2019 17:37

Такою була тема кругло­го столу, присвячена 150-річ­чю створення Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка на виїзному засіданні обласного правлін­ня «Просвіта», яке провели на базі Топорівської ЗОШ. Гостей з району та обласного центру школярі зустріли хлібом-сіллю. Дуже цікаво учні представили ві­зитку навчального закладу. Зор­ганізувала й підготувала цей за­хід голова районного товариства «Просвіта» Люся Збіра, вчитель­ка історії місцевої школи.

З історії «Просвіти» на Бу­ковині виступила вчителька української мови та літератури Ванчиковецької ЗОШ Анастасія Костіна. «Про роль «Просвіти» в українському державотво­ренні» говорила Люся Збіра. Її думки й бачення продовжили відповідальний секретар об­ласного об’єднання «Просвіта» Марія Пелех та член президії об­ласного об’єднання «Просвіта» Тамара Мінченко. Цікавим був виступ голови осередку «Просві­та» Черленівської ЗОШ – «Про­світа» району і сьогодення». З великим захопленням присутні слухали доповідь учительки місцевої школи «Топорівці – ко­лиска просвітництва району». Голова обласного об’єднання «Просвіта» імені Тараса Шев­ченка Остап Савчук вручив усім, хто виступав, книжки «Кобзар», календар до 150-річчя заснуван­ня товариства «Просвіта» на Бу­ковині, просвітницький журнал «Українська ластівка». А дирек­тору школи подарував книжку «Просвіта» на Буковині. Історія і сучасність». Доцент кафедри української літератури Черні­вецького національного універ­ситету імені Юрія Федьковича Ольга Меленчук розповіла про роль Шевченка в розвитку про­світництва на Буковині. Отець Микола Йонич, настоятель цер­кви Івана Богослова міста Чер­нівці, розповів про духовність на Буковини. Зачарувала своїм співом представник «Молодої Просвіти» учителька української мови та літератури Черленів­ської ЗОШ Наталія Савченко. Поет-пісняр Василь Васкан про­читав власний вірш «Топорівці», який дуже сподобався присут­нім. Директор школи Юрій Ма­каренко ознайомив присутніх з життям школи, роботою осеред­ку «Просвіта».

Продовженням був захід «Зберегти Україну покликані ми». З вуст ведучого гордо зву­чали слова:

Є українська нація!

Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди

світить,

Лунає наш Державний Гімн.

Усі присутні стоячи співали Гімн України. Учні розповідали про минуле й сьогодення Укра­їни, її солов’їну мову та чарівну природу, народні звичаї і тради­ції.

На сцені – ікона Пресвятої Богородиці, прикрашена виши­ваним рушником. Тихесенько лунає пісня «Молитва» у ви­конанні Оксани Білозір… До ікони наближається маленька дівчинка із запаленою свічкою в руках. Музика затихає. Дівчина говорить:

Діво Пресвятая,

Матір матерів,

Пригорни до серця

всіх своїх синів.

Освіти їх душі світлом

золотим,

Виповни любов’ю неспокійний

дім,

Научи, як землю вберегти

від зла,

Розумом, діянням і крилом

тепла.

Зоре-зорянице, сонце

доброти,

Землю України щастям

освіти!

Зворушливим був момент, коли на сцену вийшов... Нестор Літописець і почав писати пером на сувої. Так діти розповідали про історичний шлях України. Вийшла дівчина-Україна і з нею дівчата-області України. Було досить гарно і цікаво. Танцю­вальний колектив учителів та учнів продемонстрували свою високу майстерність. Вабив зір присутніх їх оригінальний на­ціональний одяг. Приємно, що на сцені виступав чоловічий вокальний ансамбль на чолі з директором школи. Вони співа­ли «Реве та стогне Дніпр широ­кий». Пісню підхопила вся зала. Це було славно, так піднесено! Ведучі дійства насамкінець ви­голосили звернення до Кобзаря: «Любий Тарасе! Ми розповіли вам про те, який шлях подолав український народ після того, як ви відійшли у вічність. Ви не хо­тіли багатства, ні. І завжди моли­лися за ці першооснови, з яких витікає чесна мораль і життєва мудрість. А нас, нащадків, ви просили:

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Чи потрібна «Просвіта» сьо­годні? Так. Як ніколи. Сьогодні «Просвіта» займається утвер­дженням української національ­ної ідеї, державної української мови, розвитком національної культури, відродженням історич­ної пам’яті, формуванням націо­нальної свідомості, піднесенням духовності українського народу.

Єлизавета ГРИЦУНИК,

заслужений учитель України

 

Назад