ПАМ’ЯТІ ЗІГМУНДА БЕЛЕВИЧА

25.05.2018 14:25

«Сказати, що Зігмунд Белевич талановитий, самобутній і професійний режисер – означає ще нічого не сказати про Зігмунда Белевича…» – читаю в одній з рецензій на спектакль драматурга і режисера зі світовим ім’ям, який він поставив уже на Святій землі. «У Белевича не було ніякого театру. Він його «вигадав» – знайшов людей (спочатку взагалі не професійних акторів), наділених від народження особливою пластикою тіл, і став диригувати цими тілами так, що слово стало жестом, а жест словом. І перший ж спектакль став магнітом, що притягнув не лише глядачів, але й  професійних акторів. Спектаклі побачили в Ієрусалимі, Тель-Авіві, по всьому Ізраїлю і на «Слов’янському базарі» в Бєларусі», пише про вихідця з Новоселиці драматург, голова Галілейського відділення Спілки письменників Ізраїлю Марк Азов. То було вже у двотисячних. А у вісімдесятих роках минулого століття Зігмунд Белевич, так само знайшовши природжених талантів, підняв на якісно новий рівень народний аматорський театр у Новоселиці. Театр тоді виборов перше місце на всесоюзному конкурсі.
Про щасливі миті роботи з великим режисером у Новоселиці і Чернівцях на вечорі його пам’яті, зорганізованому районним будинком культури, згадували професійні працівники сцени і аматори. Своїми спогадами поділились заслужена артистка України Лариса Попенко, колишній директор БК залізничників Володимир Калінін завідуюча літературною частиною Чернівецького музично-драматичного театру Людмила Вегера. Сльози навертались на очі, коли свого вірша-посвяту Белевичу читав письменник, наділений акторськими талантами, Аркадій Томулець.
Розчулили глядачів і артисти народного аматорського театру – своєю грою. Вони представили драму «Щоденник одного дня».

Фото Олександра ГАВРИЛЮКА

Назад