НА БАЗАР ХОДИЛА…

Грішна, таки ходила, вперше з середини березня. Бо треба розсади і... Інформації. Тож четвер. Сьо­ма ранку, вже все вирує. Біля входу на міський ринок, де торгують розсадою, – майже, як торік чи позаторік. Карантин, кажете?! Так, продавці у масках, частина покупців – також. Цим і обме­жились. Дистанція у півтори-два метри? Хіба до неї, коли розбирають останні кущики помідор апельсинових (жовтогарячі такі, смачні, колись садила)?! І як не торкатись сусідки, коли та за­бирає усі круглі баклажани, а «вони ж, як м’ясо, смачніші за «алмаз»?! І – «маска вам в поміч», якщо треба нахабно розштовхати чергу, бо може закінчитись ротунда яблучна, «а інша, хай яка м’ясиста – з нею не зрівняється»… Один знайо­мий будівельник, подивишись на оцю колотнечу, каже: «краще піду готову вже капусту з огіроч­ками куплю…» у продовольчому секторі ринку, справді, того ажіотажу немає. Хто зрештою буде у виграші – покаже час. А поки що в районі стабільно реєструють ріст захворюваності на covid-19 і дослухатись до порад фахівців чи ні – ваша справа, читачу.

Анна ЛЕОНТІЄВА, 

фото автора